Як змінилася українська армія за роки незалежності | MILITARY NAVIGATOR
5458_p_02_img_0002

Як змінилася українська армія за роки незалежності

Експерти: відсіч ворогу датизможемо, але грошей і обладнанняяк і раніше не вистачає

У Києві 24 серпня пройшов військовий парад, який підвів підсумки розвитку армії за 25 років незалежності. В результаті невдалих реформ і масового скорочення армії України з потужної ядерної держави перетворилася в країну, яка не змогла відстояти свої території під час російської інтервенції. Україна була змушена почати відновлення збройних сил, яке, на думку експертів, все ж йде набагато повільніше, ніж цього вимагають обставини.

ПІСЛЯ 1991 РОКУ. У спадок від СРСР Україна отримала величезну армію в 980 тис. осіб. У розпорядження Міноборони України перейшли близько 20 тис. танків і бойових броньованих машин (ББМ) 1500 бойових літаків, 350 кораблів, близько 18 тис. одиниць артилерії, понад 1200 ядерних боєголовок на міжконтинентальних балістичних ракетах (МБР) і понад 2600 одиниць тактичної ядерної зброї . Все це робило Україну могутньою військовою державою з третім за потужністю в світі ядерним потенціалом.1291620878

Але з ядерною зброєю розлучилися. Відмова від неї була передбачена в концепції оборони і будівництва ЗС, прийнятої Верховною Радою 11 вересня 1991 року. А в 1992 році парламент ратифікував Договір про звичайні збройні сили в Європі. Він встановлював для України гранично допустиму межу чисельності ЗСУ і відразу передбачав виведення з бойового складу як мінімум 5300 танків, потужність 2400 ББМ і 477 літаків. З тієї пори і аж до початку бойових дій в Україні навесні 2014 року новітні й сучасні ЗСУ йшли по шляху скорочення в умовах абсолютно недостатнього фінансування, яке не покриває навіть мінімальні потреби (див. інфографіку).

_01_104

У на кінець 1995 року в українській армії було скорочено понад 400 тис.військовослужбовців, а в середині 1996-го Україна позбулася ядерної зброї. Остання шахтна установка для запуску МБР була ліквідована восени 2001-го в Первомайському районі Миколаївської області.

Взамін за  відмову від ядерного статусу Україна 5 грудня 1994 року підписала Будапештський меморандум, учасниками якого також стали "ядерні" Росія, Великобританія і США.Підписанти зобов'язалися поважати незалежність, суверенітет та існуючі кордони України.Питання про порушення Росією норм Будапештського меморандуму встало в 2014 році під час анексії Криму та участі російських військ у бойових діях на Донбасі. До слова, Україна поділилася зі своїм північним сусідом частиною свого ядерного арсеналу, передавши Росії 11 стратегічних бомбардувальників і 581 крилату ракету в рахунок сплати боргів за газ.

РЕФОРМИ В АРМІЇ. Аж до березня 2014 року РФ не розглядалася українським військово-політичним керівництвом в якості супротивника. Це підтвердив 23 травня 2012 року тодішній секретар РНБО Андрій Клюєв, представляючи в парламенті черговий варіант військової реформи. "У найближчі 5-7 років збройна агресія проти нашої країни маловірогідна", - заявив він, пояснюючи, чому у ЗСУ ще є достатньо часу для реформ.

Всього до початку російської інтервенції було зроблено три спроби реформувати ЗСУ. Всі ці програми передбачали повний перехід армії на контракт і створення мобільних збройних сил для вирішення можливих локальних конфліктів. Існувала думка, що після завершення Другої світової війни і розпаду СРСР військових конфліктів з масованим застосуванням військ в наших землях не варто очікувати.

Реалізація першої програми почалася в 2002 році. Коли в 2005-му президентом став Віктор Ющенко, з'явилася нова держпрограма реформування і розвитку ЗСУ. Однак в 2009 році її зупинили через нестачу коштів. З цієї ж причини до сих пір не виконані три цільові програми переозброєння армії, затверджені в 2007-му. Йдеться про будівництво нового корвета для флоту, оснащення армії просунутим оперативно-тактичним ракетним комплексом "Сапсан" і постачаннях новітнього танка "Оплот". Замість "Оплоту" ще в 2005 році в армію почав надходити бюджетний варіант танка Т-64 – БМ "Булат". Ці машини воюють на Донбасі. Хоча, на думку директора інформаційно-консалтингової компанії Defence Express Сергія Згурця, "Булат" вже не зовсім відповідає вимогам часу: "Він занадто важкий і не дозволяє вести бойові дії в темний час доби".

Третя програма реформування і розвитку ЗСУ до 2017 року була затверджена Віктором Януковичем 2 вересня 2013 року. Нестачу коштів планувалося компенсувати за рахунок реалізації надлишкового військового майна. З 2014 року був скасований призов на строкову військову службу, що дозволило заявити про повний перехід на контрактний принцип комплектування. На ділі ж вийшло так, що чисельність ЗСУ у 2013 році впала до історичного мінімуму (більше 165 тисяч осіб разом з цивільними працівниками  "Укроборонпрому"), і армія не змогла відбити російську агресію. 1714147Після початку боїв на Донбасі чисельність ЗСУ почала збільшуватися, досягнувши зараз 250 тис. осіб.Почалися активні поставки озброєння і техніки. Більш уважно в Україні почали лояльніше ставитися і до фінансування армії, виділивши в 2016 році на потреби національної безпеки і оборони рекордну суму – понад 110 млрд грн (5% ВВП).

ЩО ПОКАЗАВ ПАРАД. 24 серпня Хрещатиком пройшло близько 200 одиниць бойової техніки. "Це були нові зразки, які надійшли на озброєння армії і Нацгвардії: БТР-4, бронеавтомобілі" Спартан "і" Дозор-Б ". Решта – зброя радянського виробництва, але ще має значну руйнівну силу. Це різні артилерійські системи, засоби ППО Повітряних сил, що складаються із зенітно-ракетних комплексів С-300 і "Бук", а також ППО Сухопутних військ, представлені комплексами "Оса", – пояснив Сергій Згурець. За його словами, велика частина ресурсів в даний час кинута на ремонт і модернізацію радянського озброєння.marsh2016_tank-650 0,,19497121_401,00 0,,19497233_401,00 890310D1-D1D6-432D-8DA2-B7850425C2BE_w987_r1_s 0,,19497249_303,00

Проте координатор групи "Інформаційний опір", народний депутат Дмитро Тимчук, зазначає,що наша армія зміцніла: "У нас з'явилися боєготові підрозділи, яких практично не було в 2014 році, йде закупівля і модернізація нових засобів озброєння. І, якщо врахувати повний провал перших 23 років, то все, що зроблено за ці два роки, - просто фантастика". Подальші шляхи розвитку армії, на думку Згурця, повинні стосуватися продовження поставок озброєнь в Сухопутні війська.

За його словами, дефіцит пояснюється тим, що український ВПК не завжди встигає задовольнити замовлення Міноборони, в тому числі через різні погляди на потреби армії і вартість виконуваних робіт. "Тому зараз Міноборони намагається знайти альтернативні шляхи, які дозволили б зменшити вартість і підвищити темпи виконання проектів", - пояснив Згурець.

Незважаючи на безпрецедентний в умовах України оборонний бюджет, грошей як і раніше не вистачає, зазначає Тимчук. "Плануючи 5% ВВП на нацбезпеку та оборону, ми змішали поняття, щоб показати високий відсоток. Оборона – це армія. А національна безпека – це спецслужби і правоохоронні органи. Так ось безпосередньо на армію йде максимум 2% ВВП.Це показник для мирного рівня країн НАТО, а у нас йде війна, і ВВП набагато менше, ніж у країн Альянсу. Досвід ведення воєн в ХХ столітті показав, що на армію слід виділяти 20-30% ВВП, але якщо ми так вчинимо, то нашу економіку чекає крах. Тому, коли ми плануватимемо бюджет наступного року, потрібно розділити поняття нацбезпеки і оборони та виділити на потреби армії хоча б 3% від ВВП", – заявив Дмитро Тимчук.

 

 

Джерело: http://ukr.segodnya.ua/ukraine/k

Top
Рейтинг@Mail.ru Система Orphus