ЯК ЗАХИЩЕНА ГОЛОВА НАШОГО БІЙЦЯ? | MILITARY NAVIGATOR
Снимок144

ЯК ЗАХИЩЕНА ГОЛОВА НАШОГО БІЙЦЯ?

ПРО ЗАХИСНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ШОЛОМІВ УКРАЇНСЬКОГО ВІЙСЬКА, ОСОБЛИВОСТІ ВИГОТОВЛЕННЯ ТА СВІТОВІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ЦЬОГО ЕЛЕМЕНТУ СПОРЯДЖЕННЯ РОЗПОВІЛИ ФАХІВЦІ ЦЕНТРАЛЬНОГО НАУКОВО-ДОСЛІДНОГО ІНСТИТУТУ ОЗБРОЄННЯ ТА ВІЙСЬКОВОЇ ТЕХНІКИ ЗС УКРАЇНИ

Використання вояками засобів індивідуального захисту під час виконання бойових завдань та занять з бойової підготовки є аксіомою. Приміром, в арміях країн НАТО контрактом передбачені доволі суворі санкції до тих, хто під час бойових дій зніме з себе засоби захисту та зазнає поранення. Добре усвідомлюють це й наші армійці. Особливо ті, хто нині боронить Україну на передових рубежах, багатьох з яких шолом неодноразово рятував від поранень

Нещодавно «НА» докладно розповідала про, мабуть, основний елемент індивідуального захисного екіпірування сучасного вояка — бронежилет. Не менш важливим для індивідуального захисту є і бронешолом. Він захищає голову бійця від осколків артснарядів, мін і гранат, куль деяких калібрів, інших ударних навантажень.

До початку 80-х років минулого століття всі армії світу використовували тільки сталеві захисні шоломи. Потреба в пошуку принципово нових матеріалів для їхнього виготовлення виникла, коли стало зрозуміло, що сталевий шолом вже не може надійно захищати голови бійців від осколків сучасних боєприпасів, які регулярно вдосконалювалися. Підвищити рівень протиосколкової стійкості можна було через збільшення товщини листового металу, з якого вироблявся захисний шолом. Проте це призвело б до збільшення маси каски. Так, шолом з мінімально прийнятним рівнем захисту важив би більше двох кілограмів, що є небезпечним. Адже науковці дослідно-експериментальним шляхом визначили масу шолома, який допускається до носіння на голові людини, — 1800 г. Її перевищення може призвестидо важкої травми шийної ділянки хребта.

Тож почалася кропітка робота зі створення полімерних матеріалів, які б були міцні, як сталь, проте значно легші. До переваг полімерів також можна віднести те, що, на відміну від сталі, вони краще поглинають і розсіюють ударну енергію при взаємодії із елементами ураження.

Згодом такий матеріал, названий параарамідним волокном, а ще відомий, як кевлар, створила американська хімічна компанія DuPont. Як і очікувалося, межа міцності винайденого матеріалу була близька до сталі, а вага — у п’ять разів меншою. Виготовлена з нього багатошарова тканинно-полімерна структура з однаковою зі сталевою масою мала вдвічі вищу протиосколкову стійкість.

Завдяки цьому наприкінці 70-х років минулого століття в США з’явився перший у світі тканинно-полімерний шолом. 1980-го шолом PASGT (Personnel Armor System for Ground Troops , в перекладі — система індивідуального бронезахисту сухопутних військ) був прийнятий на озброєння в американській армії. Його вага становила 1,3 –1,9 кг (залежно від типорозміру). Параметр V 50 на рівні 600 м/с (рівень протиосколкової стійкості на 50% гарантував непробиття бронешолома стандартним осколком 1,1 г (за STANAG 2920) на швидкості в 600 м/сек). Цікаво, але прийнятий як основний у військах НАТО шолом PASGT (або його аналоги) і тепер можна зустріти в арміях багатьох країн світу.

І якщо армія США свої тканинно-полімерні шоломи отримала ще в ХХ столітті, то українська 2014 року розпочинала антитерористичну операцію на Донбасі в СШ-68 (стальний шолом зразка 1968 року). Хоча заради справедливості слід сказати, що в Україні технологія виробництва сучасних захисних шоломів на основі полімерного волокна була опрацьована ще під час виконання нашими військовими підрозділами миротворчої місії в Іраку. Завдяки цьому, а також злагодженій роботі науковців та виробників у доволі стислий термін вдалося повністю забезпечити українських вояків, що виконували завдання в районі проведення АТО, захисними шоломами вітчизняного виробництва. Ними стали бронешоломи «Каска-1М», які виробляє НВП «Темп-3000». Такий шолом виготовляється з балістичної параарамідной тканини — тварону (аналог кевлару) з подальшим нанесенням на неї полімерного термореактивного компонента. Декілька шарів такої просоченої полімером тканини укладають у форму, потім цю заготівку пресують за певної температури, через що вона полімеризується, твердне. Затверділу оболонку обрізають та встановлюють у неї підтулейний пристрій (підшоломник). До речі, балістичну тканину, просочену полімером, називають «препрегом», а саму технологію виготовлення шоломів — «препреговою».

На етапі розробки цей вітчизняний бронешолом пройшов повний комплекс балістичних і ергономічних випробувань.

— Вітчизняний шолом «Каска-1М» відповідно до Держстандарту України належить до класу за- хисту 1-А, а за американським стандартом NIJ — до класу захисту ІІ, — розповів начальник відділу захищеності та живучості озброєння та військової техніки ЦНДІ ОВТ ЗСУ полковник Олександр Чернозубенко. — За своїми захисними характеристиками він майже ні в чому не поступається своїм іноземним аналогам та забезпечує надійний захист голови бійця від осколків артилерійських снарядів, мін, гранат (має показник V 50 на рівні 670 м/с) та пістолетних куль калібру 9 мм.

Зовнішня поверхня шолома оброблена спеціальною водостійкою речовиною, завдяки чому він зберігає свої захисні властивості при впливі атмосферних опадів. Шолом можна експлуатувати в температурному режимі від – 40 до +50 0 С. Також його конструкція дозволяє військовослужбовцю безперешкодно користуватися оптичними приладами і засобами зв’язку, а також засобами хімічного захисту. На голові бійця шолом фіксується за допомогою утримуючої системи з ременів із можливістю регулювання під необхідний розмір. Іще поверхня шолома дозволяє кріпити планки Пікатінні для монтування додаткових аксесуарів та фронтальне кріплення для пристрою нічного бачення. Маса українського шолома — 1,35 кг. Нині виробник пропонує три моделі бронешолома «Каска-1М» та декілька варіантів його виконання, розроблених відповідно до завдань, які виконує військовий підрозділ. До речі, вага однієї з цих моделей становить лише 950 грамів.

І хоча в цілому сучасні бронешоломи задовольняють вимоги військових, робота щодо їхнього вдосконалення не припиняється. Так, за словами фахівців ЦНДІ ОВТ ЗСУ, до основних світових тенденцій та особливостей подальшого розвитку армійських захисних шоломів можна віднести: надання переваги композитній конструкції (використання декількох матеріалів), що дозволить підвищити захисні властивості шолома зі зменшенням його маси; відхід від поняття протикульової стійкості у бік протиосколкового захисту (за досвідом бойових дій левову долю уражень голові бійця завдають саме осколки); інтеграція з іншими елементами екіпірування (шолом розглядається як платформа для кріплення приладів нічного бачення, засобів зв’язку, навігації тощо); підвищення його ергономічних характеристик (шляхом покращання конструкції підтулейного пристрою).

Андрій ЛИСЕНКО

http://na.mil.gov.ua

Система Orphus