Як європейські корпорації озброюють Росію | MILITARY NAVIGATOR
56766f56235ea_1450602326

Як європейські корпорації озброюють Росію

Незважаючи на санкції, Росія отримує необхідні комплектуючі для створення сучасного озброєння. У цьому їй допомагає європейський бізнес, для якого власний інтерес важливіше політичної кон'юнктури.

Штурмовики над Кремлем во время репетиции парада в Москве

Фото: EPA/UPG         Штурмовики над Кремлем під час репетиції параду в Москві

Вже як два роки російський військово-промисловий комплекс перебуває під санкційним тиском Європейського Союзу. В штрафні списки ЄС внесені люди, які відповідають за розвиток російської оборонки, а також підприємства - розробники техніки військового призначення. В той же час не секрет, що імпортозаміщення в сфері російського ВПК провалилося. Ще в 2015 році заступник міністра оборони Юрій Борісов доповідав російському президенту, що «до 2025 року країні вдасться замінити лише 826 зразків озброєнь і військової техніки». Мова йде про десятки тисяч конкретних комплектуючих з країн НАТО і ЄС. Іншими словами, якщо не одразу, то протягом двох років російська оборонна промисловість повинна була просто зупинитися через брак деталей.

Тим не менш, 22 лютого 2016 року Стокгольмський міжнародний інститут дослідження проблем миру (SIPRI) опублікував доповідь, згідно з якою з 2011 по 2015 рік експорт російського озброєння до Європи зріс на 264%. У зв'язку з цим виникає питання: яким чином російські держкомпанії так швидко відтворюють необхідне для ВПК обладнання? Відповідь – Росію озброюють європейські корпорації.

Італійський порушник

4 вересня 2014 року, за день до саміту НАТО в Уельсі, прем'єр-міністр Італії Маттео Ренці засудив російську агресію проти України і підтримав ідею посилення секторальних санкцій щодо Російської Федерації: «Ми готові розширити перелік обмежувальних заходів у сфері фінансів, оборони, ряду технологій та товарів подвійного призначення».

Президент России Владимир Путин и премьер-министр Италии Маттео Ренци на международном экономическом форуме в Санкт-Петербурге, 17 июня 2016 года

Фото: EPA/UPG  Президент Росії Володимир Путін і прем'єр-міністр Італії Маттео Ренці на міжнародному економічному форумі в Санкт-Петербурзі, 17 червня 2016 року
На наступний день газета La Stampa повідомила, що італійський прем'єр анонсував продаж Україні 90 бронемашин IVECO LMV («Рись»). Проте українські Збройні Сили так і не отримали обіцяний товар. Більш того, протягом 2014 року російська компанія «Гарнізон» (колишній «Оборонсервіс») придбала в Італії 81 комплект для збірки броньовиків «Рысь», а в 2015 році – 93 машинокомплекта. І це притому, що на російське підприємство вже тоді були накладені санкції.

Історія поставок італійських бронеавтомобілів в Росію досить цікава. У 2011 році, коли ще ніхто і не думав про запровадження санкцій, Італія передала на озброєння РФ 10 машин у готовому вигляді, а далі було заплановано, що російський завод у Воронежі збере броньовики з наданих комплектуючих. Але вже в 2012 році новий міністр оборони Росії Сергій Шойгу заборонив російській армії приймати на озброєння бронеавтомобілі класу «Рысь», а в 2013 році російське міноборони взагалі припинило постачання – у відомстві заявили, що броньовики не відповідають технічним характеристикам.

Бронеавтомобиль "Рысь" или IVECO LVM-M65

Фото: ridus.ru      Бронеавтомобіль "Рысь" чи IVECO LVM-M65

Заяви Шойгу виявилися помилковими, так як поставка італійських запчастин не припинялася ні на один рік: згідно з виробничою програмою на 2015-2016 роки Росія повинна випустити 356 бронеавтомобілів «Рысь».

Але хто ж кінцевий одержувач італійських броньовиків? Це військова частина 48670, де розміщена 91-а Центральна база резерву автомобільної техніки РФ. Знаходиться вона за адресою: місто Каменськ-Шахтинський, Ростовська область. Не виключено, що італійські бронеавтомобілі «випадковим» чином потраплять до російських окупаційних військ на Донбасі. Тим більше, що в 2015 році бронеавтомобілі вже були помічені в Криму.

Примітно, що з 2013 року збірка машин компанії IVECO проводиться в Набережних Челнах на заводі «Ремдизель», якому вдалося відмежуватися від російського великого постачальника зброї - державної корпорації «Ростех» і не потрапити під західні санкції. Відомо, що підприємство «Ремдизель» входить у сферу впливу ще одного промислового гіганта КамАЗ, яким також пощастило уникнути санкцій Євросоюзу.

Німцям санкції ніпочому

Як виявилося, компанія КамАЗ відіграє активну роль у військовому конфлікті на Донбасі. Вантажні фури, які випускає це підприємство, формують колони так званих «гуманітарних конвоїв», постійно перетинають російсько-український кордон без дозволу на те української влади та міжнародних організацій.

13 лютого 2016 року під час святкування КамАЗом 40-річчя з дня випуску першої вантажівки, прес-секретар компанії Олег Афанасьєв заявив, що його корпорація постачає продукт оборонним підприємствам - «Ремдизелю» і «Заводу спецавтомобілів». При цьому він підкреслив, що КамАЗ випускає продукцію подвійного призначення, яку можуть закуповувати і військові. Таким чином, Олег Афанасьєв відверто лукавить, коли говорить, що «будь-якого відношення до військово-промислового комплексу КамАЗ не має».

Як же російської корпорації КамАЗ вдається уникнути санкцій?

Грузовики Камаз везут якобы гуматитарную помощь от РФ в Донецк

Фото: EPA/UPG   Вантажівки Камаз везуть нібито гуматитарную допомогу від РФ в Донецьк

Виявляється, що в кінці лютого 2015 року Європейська комісія дозволила створити КамАЗу спільне підприємство з німецьким концерном Daimler, виробник автомобілів марки Mercedes-Benz. Таким чином, німці отримали 15% акцій російського автомобільного гіганта. Після заяви української сторони про порушення духу санкцій німецькою компанією, Єврокомісія повідомила, що «немає заборони на злиття або створення спільних підприємств компаніями ЄС, при якому об'єднана компанія буде діяти в Росії і займатися товарами і технологіями подвійного призначення для військового використання або для російських військових».

І це, однак, ще не все. Згідно з розслідуванням, заснованому на даних так званого панамського досьє, КамАЗ пов'язаний з близьким оточенням Володимира Путіна, з людьми, чиї прізвища не внесені в санкційні списки ЄС. Так, наприклад, відомо, що пакет акцій Камазу через офшорну компанію Avtoinvest Limited контролює кум російського президента, віолончеліст Сергій Ролдугін.

А ось переговори з продажу цінних паперів російського підприємства німецької Daimler проводив друг дитинства гендиректора компанії «Ростех» Сергія Чемезова – Віталій Мащицкій. Йому належить 11% акцій компанії КамАЗ. Цікаво, що і держкомпанія «Ростех», і її керівник Чемезов (близький соратник Путіна) перебувають у штрафних списках Євросоюзу. Але це не заважає на базі все того ж КамАЗу створювати необхідні російському ВПК комплектуючі. І все це відбувається за ширмою співпраці з німецькою корпорацією.

Між тим, Daimler не єдина німецька компанія, яка допомагає російському ВПК триматися на плаву всупереч санкціям.

Приміром, Ульяновський механічний завод – головний російський виробник систем протиповітряної оборони – купує засоби вимірювання у німецьких корпорацій ROHDE і SCHWARZ. Науково-технологічний комплекс «Геофизика», розробляє оптико-електронні системи для потреб космічних сил, авіації, Військово-морського флоту, Сухопутних військ, купує запчастини у німецької фірми PFERD. Науково-виробниче об'єднання «Стрела», яке займається розробкою військових радарів, на постійній основі набуває верстати OPTIUM.

Офис компании ROHDE и SCHWARZ в Мюнхене

Фото: glassdoor.com Офіс компанії ROHDE и SCHWARZ в Мюнхені

А нещодавно відкрите «Кіровське машинобудівне підприємство», що випускає ракети для комплексів ППО, отримує обладнання від німецької корпорації Trumpf німецько-японської компанії DMG Mori.

Прикладів такого співробітництва – десятки.

Незрозуміло, чи має відношення керівництво Німеччини до укладення таємних угод між російськими та німецькими компаніями, проте точно ясно, що, завдяки нелегальним діям німецьких постачальників, країна стала співучасником російської агресії.

Французи теж у справі

Французька компанія Thales вже давно працює на російському ринку озброєнь. Ще до введення санкцій корпорація була основним постачальником сучасного обладнання для військово-промислового комплексу РФ. Зокрема, Thales забезпечувала комплектуючими винищувачі класу Су. А спільне з російським холдингом «Швабе» (входить до складу «Ростех») підприємство на базі «Волзького оптико-механічного заводу» досі займається виробництвом тепловізорів.

Втім, прес-секретар корпорації Соня ле Гевель раніше заявляла, що «Thales суворо дотримується діючих санкцій у відношенні Росії  і дотримується законодавства, що стосується підсистем і компонентів техніки».

Однак, як же так вийшло, що після захоплення українськими військовими російського танка Т-72 під Іловайськом в серпні 2014 року в машині виявили тепловізійну систему управління вогнем все тієї ж Thales? І як пояснити, що пізніше на знімках танка Т-90, зроблених співробітниками російського виробника зброї «Уралвагонзаводу», видно елементи системи управління вогнем дочірньої компанії Thales – Thompson CSF Optronique?

Российские танки серии Т-90 во время военного шоу на аэродроме под Москвой

Фото: EPA/UPG   Російські танки серії Т-90 під час військового шоу на аеродромі під Москвою

Між тим, Thales не єдиний постачальник комплектуючих військового призначення в Росію. Французька фірма Sagem поставляє тепловізори для тих же танків Т-90, а також компоненти для вертольотів Ка-52. Більш того, ще в 2011 році компанія Sagem спільно з корпорацією «Рособоронекспорт» і заводом «Інерціальні технології Технокомплекс» створила підприємство «РС Альянс», на якому виробляються навігаційні системи, призначені для бойової авіації.

Яку ж роль відіграє офіційний Париж у питаннях підтримання такого тісного франко-російського співробітництва у сфері озброєння?

По-перше, французькій стороні вдалося переконати Європейський Союз зробити виняток для договорів, укладених до 1 серпня 2014 року між оборонними підприємствами двох країн. Таким чином, якщо ви уклали «рамковий контракт» і, до того ж, не вказали в ньому конкретний обсяг поставок, то ви можете нескінченно продавати зброю Росії.

Але і це ще не все. Щоб обійти санкційні заборони, французькі виробники продають свою продукцію на азіатські та африканські ринки. А там вже товар очікують російські покупці. Зокрема, Росія закуповує французькі комплектуючі в Індії та в Китаї. В Алжирі ж створено спільне з росіянами підприємство для складання танків Т-90С.

А, між тим, президент Франції Франсуа Олланд дав чітко зрозуміти, що тільки після виконання Мінських угод можна передбачити «поетапне зняття санкцій» з РФ.

В чому суть санкцій?

Президент России Владимир Путин и министр обороны Сергей Шойгу на встрече с выпускниками военных вузов в Кремле

Фото: EPA/UPG     Президент Росії Владімір Путін і міністр оборони Сергєй Шойгу на зустрічі з випускниками військових вишів в Кремлі

З початку введення санкцій стало зрозуміло, що Росія буде шукати обхідні шляхи і намагатися таємно домовлятися з європейським бізнесом про закупівлю відсутнього військового обладнання. Також було ясно, що виникнуть питання з товарами подвійного призначення, які можуть використовуватися і в мирних, і у бойових цілях.

Однак не це головне. На превеликий жаль, європейці так і не зрозуміли, що санкції є не тільки інструментом стримування окупанта, а й іспитом на чесність для самого Європейського Союзу. Саме тому жорстко карати потрібно і російських виробників зброї, і європейські компанії, які допомагають агресору. І саме тому Україна закликає європейських партнерів теж виконувати взяті на себе зобов'язання.

  • Олександр

    Поки президент є платником податків у країні що напала на Україну тому нема про що говорити про те хто і як і що дає кацапам - пост ніпро що

  • Сергей Иванович

    У них идет сотрудничество по факту, а не в СМИ. У нас же, к примеру Лукашенко предоставил шасси для ЗРК, и все СМИ об этом трубят, которые перепичатывают и росссийские СМИ.
    И как потом себя должен чувствовать Лукашенко перед своим союзником? Это как пример, по какой причине нас стараются избегать.
    В международной политике работают другие законы, а не законы "справедливости" и "наивности".

  • Artan Petrov

    Журналистам прежде чем что-то писать на военную тему, в первую очередь нужно научиться отличать "понтон" от "пантеона" . На первом снимке над двумя византийскими орлами летят не штурмовики, а стратегические бомбардировщики Ту-22М3, способные нести ядерное оружие.

Top
Рейтинг@Mail.ru Система Orphus