«Укроборонпром» чекає серйозне реформування | MILITARY NAVIGATOR
171420

"Укроборонпром" чекає серйозне реформування

В інтерв'ю ЛІГА.net глава парламентського комітету з питань нацбезпеки і оборони та глава наглядової ради Укроборонпрому Сергій Пашинський розповів про всі деталі освоєння оборонного бюджету і складнощі цього сектора економіки.1037539250

- Ви задоволені оборонними витратами, які закладені в проекті бюджету?

- Грошей для армії ніколи не буває багато. Скажу про те, що вдалося зробити в цьому бюджеті. Пункт перший: хотів би розвіяти міф, що 5% бюджету в 129 млрд гривень на оборону - це багато. Ця сума включає в себе і пожежних, і прикордонників, і МНС, і поліцію.

Зростання фінансування (з 55,5 у 2016 році до 64 млрд грн у проекті 2017 року - ред.) в бюджеті на Міноборони - це позитивне зростання. Це дало нам можливість набрати 50 тис. контрактників і демобілізувати мобілізованих. Темпи створення сильної армії не можна знижувати, це питання життя і смерті. До речі, інформую вас, що на найближчому Кабміні будуть затверджені зміни до бюджету - 6 млрд гривень додадуть на поточний рік, з них 4 млрд гривень піде грошове утримання Збройних сил.

Що стосується бюджету на майбутній рік: є таке поняття, як стандарти НАТО. Це не просто слова, а бюджетний норматив. Це означає, що мінімум 25-30% бюджету Збройних сил повинні йти на модернізацію і закупівлю нової техніки. У нас в бюджетах, наприклад, 2013 роки року 95% всього оборонного бюджету йшли на грошове утримання та матеріальне забезпечення. Зараз же ми майже 15 млрд гривень виділяємо для державного оборонного замовлення і модернізацію техніки. І якщо ми доб'ємося, що їх виділять і витратять за призначенням - це і буде головний елемент реформи Збройних Сил за стандартами НАТО.

Я ж так емоційно реагую на покидьків і корисних ідіотів, які захищають гроші Януковича саме тому, що в бюджеті цього року програми з модернізації армії повинні були реалізовуватися саме за рахунок коштів, отриманих від спецконфіскації. В результаті ми програму по гособоронзаказу і модернізації озброєнь в цьому році виконаємо, в кращому випадку, на 20-25%. І це персональна відповідальність тих, м'яко кажучи активістів, які вилазять на трибуну і телеефіри і розповідають, що Пашинський придумав закон про спецконфіскацію, щоб якусь корупцію прикрити.

 

- Чи вдасться відстояти закладену цифру на оборону в бюджеті-2017? Адже в останній момент бюджет можуть змінити на користь різкого збільшення соцвиплат для підйому рейтингу влади?

- Комітет нацбезпеки і оборони одноголосно прийняв рішення про те, що буде або так, або ніяк. Це ми гарантуємо усім військовим.

- Коли потрібно прийняти бюджет, щоб не було проблем із затвердженням оборонзамовлення?

- Ми приймемо оборонзамовлення відразу після прийняття бюджету. Це ж не парламент затверджує. Державний оборонне замовлення з наступного року буде прийматися в рамках трирічної програми.

- Хто керує кадровою політикою в Міноборони і Укроборонпромі?

- Це різні речі.

Давайте почнемо з Укроборонпрому. Я неодноразово говорив, що сам по собі Укроборонпром у 2010-2011 роках Янукович створив з однією метою - взяти під контроль всі корупційні потоки у сфері оборонної політики. Укроборонпром - це 129 погано структурованих між собою підприємств, і деякі туди були включені з незрозумілих причин. Ось Такого монстра ми отримали. Своїм головним пріоритетом після затвердження Держоборонзамовлення і програми модернізації армії на майбутній рік я бачу реформування Укроборонпрому.

Він не може перебувати в такому стані. Треба приділяти увагу проблемним підприємствам. Наприклад, завод Малишева українська влада за 25 років вбила практично повністю - якщо терміново не почати фінансування, ми втратимо унікальне підприємство.

- Питання про кадрову політику стосувався і заводу Малишева. Там директором призначили брата депутата від БПП, який раніше керував консервним заводом (Олександр Хлань - ред).

- Я як голова наглядової ради ніяк не впливаю на кадрову політику.

- А хто впливає?

- Є генеральний директор - Романов Роман Анатолійович, він несе за це персональну відповідальність. Задоволений я в цілому кадровою політикою як голова парламентського комітету та наглядової ради "Укроборонпрому"? Ні, але бачу, що щось змінюється.

- В 2015 році Укроборонпром підписав експортних контрактів на $1,3 млрд. На яку суму Україна експортувала зброї в 2016 році?

- Підписання контрактів ще не означає фактичний експорт. Великий обсяг продажів до 2014 року нам давало радянське озброєння. Причому були кричущі випадки. Наприклад, брали комплекс ППО С-300, який коштує щонайменше $50 млн. Міноборони переводило його в некомплект і продавала за $2,5 млн спецекспортеру. А спецекспортер продавав за $25 млн. Ось вам живий приклад продажу озброєння, якого нам зараз на фронті не вистачає як повітря. Танки продавали за $40 000, артилерійські гармати - взагалі за ціною металобрухту. І ось за рахунок цього ми робили експорт в $1 млрд.

- Скільки танків і БТР в оборонзакамовленні на наступний рік?

- Це державна таємниця. Можу сказати одне: у наступному році вперше планується замовити на заводі ім. Малишева танки Оплот для нашої армії. Цифра узгоджена, узгоджена сума, Держоборонзамовлення сформуємо.

- СБУ звинувачує керівництво Харківського тракторного заводу у вивезенні документації. Це приватне підприємство, нещодавно Олександр Ярославський купив його у російського інвестора, і там є військове виробництво. Ви розумієте, в чому конфлікт?

- Так, я вивчав це питання. Я вважаю, що держава Україна зобов'язана знайти компроміс, і я зроблю все можливе, щоб запрацювала та частина заводу, що випускає ті ж САУ. Цим я займаюся і сподіваюся, що в наступному році це підприємство запрацює як у військовому сегменті, так і в цивільному.

Про конфлікт інтересів у військових поставках

- Чому армія закуповує МАЗи, а не КрАЗи? Тому що МАЗи збирають на Богдані, який належить заступнику секретаря РНБО Олегу Гладковскому?

- Ні, не тому. Є дуже багато рекламацій з боку Міноборони на низьку якість КрАЗів. Статус національного виробника - це не індульгенція, щоб робити дорого і погано.

- Можете підтвердити або спростувати вплив на оборонну галузь, яку приписують Олегу Гладковскому?

- Гладковський - перший заступник секретаря РНБО. Він координує ВПК згідно з посадовими обов'язками.

- Ви не бачите тут конфлікту інтересів? Він же так і не продав свою частку в Богдані?

- Його підприємства, наскільки я знаю, в армії нічого не поставляють.

- А ті ж МАЗи?

- Якщо МАЗи з Богдана дорожчі, ніж МАЗи з Мінська, то давайте документи - будемо змінювати ситуацію. Конфлікт інтересів - це коли ти використовуєш свій інтерес не в інтересах служби. Крім МАЗів я не знаю жодного факту, щоб підприємства Гладковського або Порошенко щось поставляли в армію. (Завод Ленінська кузня Петра Порошенка та Ігоря Кононенка також робить для Міноборони катери Гюрза-М - ред.)

Про приватизацію Антонова і Південмашу

- Укроборонпром отримав контроль над заводом Антонов. Чому в оборонному замовленні немає літаків з цього заводу?

- Сьогодні Рада повинна була голосувати за надання держгарантій, в тому числі на замовлення трьох транспортних літаків Антонова - АН-148. Сподіваюся, проголосують. Вони є в оборонзамовленні, але на них немає фінансування.

Завод Антонов - це величезне підприємство, та, на жаль, проблеми там теж величезні. Замовленням трьох літаків ми проблему цього підприємства не вирішимо. Там треба приймати кардинальні рішення. Я впевнений, що український ВПК ми не піднімемо без залучення не тільки інвестицій, але і іноземних технологій. Ми дуже відстали. 25 років це ми не вкладали, і сьогодні всередині країни у нас немає ресурсів, щоб наздогнати ту ж Росію. Але, слава Богу, є інтерес у іноземних партнерів. У нас є досвід, з яким рахуються. Та ж армія США після початку війни в Донбасі зробила для себе серйозні висновки.

- Як ви ставитеся до приватизації підприємств оборонної промисловості?

- Категорично позитивно. Без приватних інвестицій, як фінансових, так і технологічних, наш ВПК не зможе розвиватися. Аксіома - приватний інвестор в державне підприємство ніяких інвестицій робити не буде. Ми повинні на законодавчому рівні забезпечити такі схеми співробітництва у ВПК, які б захищали як приватних інвесторів, так і інтереси держави. І гарантували б розвиток ВПК. Поки не буде конкуренції, низька якість і висока ціна.

- Хто повинен займатися цим питанням?

- Гладковський, Пашинський і Бровченко (заступник міністра МЕРТ по оборонному комплексу Юрій Бровченко - ред.). Інформую: займаємося. Написаний закон - всі будуть кричати "зрада" звичайно, але ми його приймемо.

- Розкажіть про нього.

- Це те, про що ви запитували: ми передбачаємо не стільки приватизацію, скільки державно-приватне партнерство. Ми ж не хочемо приватизувати - нам потрібні іноземні інвестори. Не буду розкривати військову таємницю, але нашими заводами цікавляться міжнародні збройні концерни. Розповім один випадок: у нас катастрофічна ситуація з системами зв'язку. Півтора року тому я заявив: давайте залучимо в цю галузь іноземних інвесторів. У світі є чотири компанії, які роблять 60% світового ринку: з США, Ізраїлю, Франції та Туреччини. Хто дасть кращі умови і займеться зв'язком на території України - той і переможець. Ви знаєте, поки що виходить.

- А що таке державно-приватне партнерство в даному випадку? Є кілька варіантів.

Наприклад: я сподіваюся, що через 5 місяців я прийду в Раду і скажу: "Ось закон, а ось компанія з світовим ім'ям, яка хоче придбати 51 або 41% - неважливо - заводу Антонов. Якщо ми дамо добро, то сума інвестицій $4 млрд. Прошу вас підтримати".

Я нещодавно відвідав Південмаш і у мене є розуміння, що там відбувається. Тому відповідально заявляю: якщо прийде компанія Боїнг і скаже, що вона готова інвестувати в Південмаш, я особисто буду це категорично підтримувати.

- І купити його і порізати на металобрухт, щоб якась частина Південмашу не працювала на Росію. А так було. І це не секрет.

- Ні, щоб працювати. Це дуже просто перевіряється. Боїнгу металобрухт не потрібен. І там вже нічого немає - ні на Росію, ні на Україну.

- Що ви думаєте про роботу Мотор Січі? Компанію підозрюють у тому, що вона продовжує працювати на російський ринок, а її співвласник В'ячеслав Богуслаєв їздить на заходи за участю Володимира Путіна.

- Думаю, що у нас є лише одне підприємство на цьому ринку, яке випускає якісну продукцію і платить зарплату співробітникам. І в бюджет платить більше, ніж інші підприємства ВПК разом узяті. Так, мені як громадянину не подобається, що член мого комітету (Богуслаєв - ред.) їздить на Валдай і обіймається там з Путіним.

- І ринок його теж в Росії.

- Ні, ринок його, слава Богу, не там, і саме тому я досить толерантно ставлюся до Мотор Січі. Більш того, він почав нове, актуальне для нашої країни виробництво.

Звичайно, компетентні органи повинні відстежувати пересування як власника цього підприємства, так і його продукції. Але, на сьогодні завод працює, незважаючи на спад виробництва. Мотор Січ - один з локомотивів машинобудування в Україні.

- На полігоні не так давно вибухнув міномет виробництва заводу Маяк. Загинув військовослужбовець. Це проблема якості продукції? Міноборони буде закуповувати альтернативні моделі мінометів?

- Я звик оперувати фактами, а результати експертизи кажуть, що причина тієї трагедії не в мінометі, а в міні. Її випустили в 1965 році. Проблема боєприпасів у нас колосальна. Боєприпасів, а не патронів - мін, далекобійних снарядів і так далі.

Якщо за 120-мм міномет буде пропозиція національного виробника кращої якості і за ціною нижче - звичайно, я підтримаю.

- Що робити зі старими боєприпасами, якщо вони небезпечні?

- Тут кілька програм. По-перше, треба ще раз провести інвентаризацію технічного стану наших боєприпасів. По-друге, якщо брати ту ж міну - проблема часто в детонаторі. Швидше за все, можна замінити детонатор, щоб він не був небезпечним для наших бійців. А щоб снаряд був більш потужним, можливо, варто вийняти тротил і залити замість нього щось більш серйозне. Проблем тисячі - от ви берете одну проблему, а вона тягне за собою десятки інших: підривники, наприклад, Україна не виробляє.

- Де зараз виробляють броню? Раніше це був Алчевський меткомбінат, який знаходиться в зоні АТО.

- Були Алчевськ і Маріуполь. Зараз ми імпортуємо броню з чотирьох країн - Польщі, Бельгії, Швеції, Фінляндії. Нормальну броню у нас ніхто не робить - не та в'язкість, не ті шви, зварювання. Якщо економіка країни буде підніматися, будемо робити самі. Повірте, як тільки Лакшмі Міталл дізнається, що ми збираємося замовляти 10 тис. тонн броні, він екстрено, пролітаючи з Люксембургу в Індію, приземлиться в Україні, і ми з ним домовимося про випуск якісної броні в Україні. Але за 200 тонн броні він навіть в ілюмінатор не подивиться.

Джерело:http://m.liga.net/news/politics/299592-sergey-pashinskiy-menya-demoniziruyut-znachit-ya-delayu-vse-pravilno.htm

Top
Яндекс.Метрика Рейтинг@Mail.ru Система Orphus