Пробивна броня. Чи врятує новий БТР життя українських вояків? | MILITARY NAVIGATOR
4

Пробивна броня. Чи врятує новий БТР життя українських вояків?

Бронетранспортер «Дозор-Б» вартістю майже шість мільйонів гривень — це головний символ відродження українського військово-промислового комплексу. Його офіційна місія — допомога збройним силам. Неофіційна і навіть більш важлива — це порятунок Львівського бронетанковового заводу. Він отримає велике замовлення: випуск двох сотень броньованих машин — це контракт на понад мільярд гривень.

Але не встиг «Дозор-Б» проїхати на параді на День Незалежності, як сам став героєм гучного скандалу. Сумніву піддавалося головне — якість броні, з якої повністю зварений корпус бронетранспортера. Реакція посадовців «Укроборонпрому» на критику була бурхливою.

Сергій Пашинський, голова наглядової ради ДК «Укроборонпром», заявив:

«Це не перший раз, коли придумується якийсь фейк про випробування нашої зброї, вкидається в інформаційний простір. Їх цікавить брехня, провокації по замовленню ФСБ і нічого більше».

От тільки інформацію про сумнівні якості броні поширювали у соцмережах не російські спецслужби, а відомі українські волонтери, у тому числі ті, що активно співпрацювали із Міністерством оборони України.

Головним критиком такої надважливої машини виявився дніпропетровський юрист Олександр Водоп'ян. Із початком війни він активно підключився до волонтерського руху разом із дружиною — Юлією Сегедою. Везли на передову форму, ліки, тепловізори. Навіть власну машину віддали військовим, каже Олександр Водоп'ян:  «73-му Очаковскому отряду я отвез свой собственный УАЗик, который сам лично сложил, сам гайки крутил. Он 130 км/ч без проблем развивал. Он же выручил ребят очень сильно при взятии Дзержинска. И по факту он единственным целым остался из всего их автопарка».

На Львівський бротенковий завод Олександр поїхав із делегацією військових, металургів і машинобудівників. На броні, з якої робили «Дозори», а це Armstal-500 виробнитцва «Huta Stali Jakościowych S.A» (Польща), він побачив незрозуміле тавро. Воно було вибите просто на металі, який має витримувати без жодних ушкоджень обстріл навіть бронебійними кулями.

«Как только мы зашли в цех сварки кузовов,  специалист-металлург, кстати, полковник танковых войск в прошлом, обратил внимание на то, как сварено клеймо, насколько глубоко оно нанесено ручным способом. Оно стояло в верхнем правом углу уже готовой заготовки бортового листа «Дозора», потом я увидел это уже на готовой машине. Воспользовались ситуацией, пока никто не видит, и сфотографировали», — розповідає Олександр Водоп'ян.

Ми передивилися безліч фото і відео вже зварених кузовів «Дозорів» на Львівському бронетанковому. Але як і група Олександра Водоп'яна, не знайшли жодного лазерного напису «Armstal». Та і на складі заводу польська броня промаркована паперовими наклейками. Але питання виникли не лише щодо польського походження металу, каже Олександр Водоп'ян: «По моей просьбе друзья пытались нанести аналогичное клеймо на бронесталь Armstal-500T производства SSAB (Швеция).  Реально кувалда на твердом основании. И кувалдой ничего не получилось. При 8-ми мм размере это клеймо оставляло легкую, едва заметную метку».

А от на броні «Дозора» вибито не лише напис. Броню продавила навіть пласка основа, на якій кріпилося тавро. То може це і не броня зовсім? Усі ці питання Олександр і його однодумці поставили у соціальних мережах. Саме тоді і почули звинувачення у роботі на ФСБ та були висміяні посадовцем «Укроборонпрому».

«Як я можу прокоментувати те, що на наші легкі БТР «Дозор» замість броні ставиться метал з буржуйок, найдєний на мусоркє?», — жартував голова наглядової ради «Укроборонпрому» Сергій Пашинський.

Наразі Львівський бронетанковий передав Збройним силам десять «Дозорів», які обійшлися держбюджету майже у 60 мільйонів гривень. На самому підприємстві стоять ще вісім зварених корпусів — чекають нових грошей. І якщо раніше пресу на завод запрошували регулярно, то після скандалу — ніяких екскурсій.

Ми кілька тижнів розшукували цю машину. Мовляв, покажіть, розкажіть що це таке — відмовляли. Мовляв, секретно. Аж ось виставка «Зброя і Безпека». І «Дозор» стоїть на виставці — можна роздивитися усе в деталях, навіть посидіти за кермом — жодних секретів. Директор Львівського бронетанкового заводу Роман Тимків розкрив ноу-хау нанесення того самого тавра, через яке спалахнув скандал із бронею «Дозору»: «Люди набивають. Дуже багато виходить з ладу тих кєрнів, того інструменту, тому що сталь дуже тверда. Але це зроблено по ГОСТ-у, по проектно-конструкторській документації».

Роман Тимків каже, що у «Дозора» найтовща броня серед конкурентів в Україні: передня проекція — 16 мм, а задня й бокова стінки — по 12 міліметрів польської Armstal-500. На сайті заводу-виробника ці міліметри перетворюються у третій клас броні за стандартами НАТО. Перший абзац опису машини — це дослівний переклад третього класу броні Stanag 4569. Тобто «Дозор-Б» має витримувати круговий обстріл із будь-якої стрілецької зброї з відстані 30 метрів. Але дніпропетровський інженер-конструктор Павло Ковальов, який багато працює із бронесталями, упевнений, що подібний обстріл
«Дозора» з екіпажем призведе до трагедії.

«В англоязычном варианте иностранного сайта, который не находится в Украине, говорится, что стандартная комплектация этой машины — второй уровень защиты. После дополнительной брони — третий. На украинском сайте говориться, что это третий сразу, по умолчанию», — каже Павло Ковальов.

Англомовний опис — це про близнюка Львівського «Дозора», польську «Онциллу» із тієї ж Армсталі. Другий клас захисту – це значно ближче до машин для поліцейських операцій. На це вказує і решітка на лобовому склі «Онцилли». Щоб дотягнути до третього класу, який поширюється на військові машини, то на «Дозори» теж треба ставити додаткову броню. Чого у Львові не роблять. Директор заводу не приховує — в описі про характеристики «Дозору» дещо перебільшили:

«2А, 2Б, тобто між другим і третім класом. Тобто по бронезахисту захищає. По мінному захисту воно йде на рівні 2А, 2Б. Це в дійсності військовий автомобіль. Це єдиний автомобіль, який має броню такої товщини і такого захисту. І ще раз наголошую – це єдиний автомобіль, який пройшов державні випробування».

Роман Тимків погодився, що додаткова броня підніме клас захисту. Однак, по-перше, це окремі гроші і окреме замовлення, а по-друге, машина стане важчою і погіршаться її ходові якості. А от в «Укроборонпромі» радять не хвилюватися, мовляв, звичайні автомати і ручні кулемети «Дозору» не страшні.

««Дозор-Б» витримує боєприпаси ті, які є в тих калібрах, які є найбільш масовими. Щодо спеціальних патронів, які можуть пробивати броню більш товсту — це штучні боєприпаси, вони не є серійними» — заявив Володимир Коробов, заступник гендиректора ДК «Укроборонпром».

Андрій Брижатий — заступник командира першого батальйону 79 бригади ЗСУ. Він дванадцять років служив у десанті. Коли почалася війна, покинув заможне життя і разом із сином пішов добровольцем до Збройних сил України. Двічі захищав Донецький аеропорт. І там у кіборгів ворог стріляв не із старих боєприпасів, а застосував весь спектр своєї нової стрілецької зброї.

«БТР прошивало. Прошивало насквозь и людей убивало, калечило в БТРах. То есть пули были, наверное, не совсем простые. Это были кадровые военные и это были специальные боеприпасы», — каже Андрій Брижатий, офіцер 79-ї бригади ЗСУ.

У аеропорті Андрій і сам отримав поранення із нової російської снайперської гвинтівки «Гвинторіз». Драматичний момент спроби евакуації пораненого Андрія під час танкового обстрілу зафіксувала камера Сергія Лойка і знімок з'явився у книжці про Аеропорт. Кіборг радить посадовцям «Укроборонпрому» із припущеннями про бронездатність бути більш обережними. Він бачив, що відбувається із вітчизняною бронею, коли стріляють із сучасної зброї. Його друг, підполковник Павло Колєсніков, загинув саме від такої кулі.

«Сам факт, что у него бронежилет был пятого класса. Пуля влетела Паше в правое плечо, вышла под правую лопатку насквозь, сквозное ранение через две пластины. Пашу похоронили. А боец, который был сзади Паши, был ранен в спину. Пуля пробила две бронепластины, пробила третью пластину и ранила бойца сзади в спину», — розповідає Андрій Брижатий.

Для Міністерства оборони України ця інформація не нова. Захоплені у боях під Донецьким аеропортом нові російські боєприпаси для автоматів і гвинтівок експерти Міноборони випробували ще у 2014-му році. Там де українські бронебійні кулі не брали один шар броні, російські пробивали два шари.

«Ось наскрізне ураження. Відповідно із одного боку вона увійшла і з другого вийшла. Це достатньо велика товщина, яка перевищує товщину наших сучасних бронетраспортерів», —  Ігор Чепков, начальник центрального наукового інституту озброєнь та військової техніки Збройний Сил України. Жовтень 2014 року.

Штурм Донецького аеропорту тривав 242 дні. Під час цієї спецоперації бойовики і російські кадрові військові стріляли в його захисників саме такими боєприпасами. Можливо їх використовували і під час інших спецоперацій: у Дебальцевому та Іловайську. Адже Росія масово виробляє ці патрони ще з 2008 року. Але новий український бронетранспортер «Дозор Б» перевіряли на міцність лише стандартними українськими боєприпасами, які поступаються російським патронам нового типу.

«Ця (російська) пуля має індекс 7Н37. За своєю бронепробивною здатністю вона значно перевищує кулі, які застосовуються у підрозділах ЗСУ.  За ці 20 років були створені потужні боєприпаси 7Н10 для калібру 5,45 на 39. 7Н13 для підвищеної бронебійної пробиваємості. Бронебійні патрони 7Н22, 7Н23, 7Н24, 26, 37, про які йде мова. Також були пістолетні патрони підвищеної пробиваємості, які були розроблені і прийняті на озброєння. Вся ця інформація — вона існує. Вона розповсюджена на заводах виробниках цих засобів ураження і стоїть на постачанні Збройних сил Російської Федерації», — розповідав ще два роки тому на офіційній прес-конференції Міноборони Ігор Чепков, начальник центрального наукового інституту озброєнь та військової техніки Збройний Сил України.

Олександр Водоп'ян прийшов на виставку подивитися на вже зібраний «Дозор» із новою добіркою вимог до військових. Вона видана після тріумфальних повідомлень про відсутність претензій і успішну експлуатацію. Більшість питань так само стосуються якості броньованого кузова. А головне — «Дозор» остаточно не прийнятий до експлуатації. Принаймні на перше вересня 2016 року. Тобто вже після того, як офіційно нібито був прийнятий Міністерством оборони в «Укроборонпрому».

Дивний збіг: броня без лазерного маркування має нижчу бронестійкість. Чи можливо, що європейський виробник дав українцям товар із наклеєними папірцями. У Романа Тимківа, директора Львівського бронетанкового, щодо походження броні немає сумнівів: «Я був на даному підприємстві і я цілком задоволеній тим, що я побачив. Крім того, географічно це надзвичайно близько. Логістика складає 200 з чимось кілометрів від нашого заводу».

Щодо особливостей маркування металу, ми задали питання безпосередньо виробнику, польській компанії «Huta Stali Jakościowych S.A». Нас переадресували на українських замовників — «Укрінмаш» і «Укроборонпром». На щастя, ми знайшли стенд «Huta Stali Jakościowych S.A » на виставці «Зброя і Безпека-2016» у Києві. Зображення польської бронеплити на стенді все вкрите лазерним маркуванням.

«Плита повинна бути маркована, щоб у випадку будь-яких нарікань, ми могли б ідентифікувати цю плиту. Ми не продаємо плити без маркування, без нанесення номера нагріву, серійного номера, товщини та розмірів. Отже, вся ця інформація нанесена лазером на поверхні плити», — розповів представник «Huta Stali Jakościowych S.A ».

Один бронетранспортер «Дозор» коштує бюджету шість мільйонів гривень — значно дорожче, ніж модернізація старої бронетехніки. А реальний результат — той самий, упевнений Олександр Водоп'ян.

«Было бы логично, допустим, даже мне, как налогоплательщику, знать, что подобная цена пошла на машину, которая, как минимум, превосходит и способна защитить от современного патрона нашего противника. Наверное, это естественное желание и ничего в этом нет», — пояснив волонтер свою позицію.

Із комплектом доказів про дивні пригоди польської броні та з останніми рекламаціями на машину Олександр дійшов до президента України. Наразі він вже отримав повідомлення: СБУ теж почало розслідувати ситуацію із бронею для «Дозорів». Слідкуватимемо за цією історією і ми.

Олександр Курбатов, Слідство.Інфо

 

Джерело: http://hromadske.ua/posts/

  • bxm

    бедные авторы, она даже не знают, что бтр-ы 60-70-80 бмп-1/2 пробиваются....

    почему Дозор не должен пробиваться если его броня хуже априоре - непонятно :)

    • ne_lisnii

      Пробивается и подрывается всё. Не надо искать универсальное оружие. Его просто нет.

      • Oleg Ivanchenko

        Мається на увазі якщо є потужна стрілецька зброя то потрібно під неї прилаштувати броню!

        • ne_lisnii

          именно это я и имел в виду. А броню невозможно "приспособить". Если вы не в курсе - есть такой научный термин контрадикция. Так вот броня и снаряд находятся в постоянно контрадикции. Их невозможно приспособить. Либо броня сдержит снаряд, либо нет. Это так - простым языком.

        • bxm

          БТР доставляет пехоту к месту высадки... на месте высадки в большинстве случаев нет врага... вы забронируете БТР, браг применит РПГ и ПТРК... вы забронируете БТР до уровня тяжёлой БМП... он не будет стоить 6 лямов...

          не требуйте от БТР невозможного... он не обязан защищать от всего стрелкового... 7,62 держит и будя...

      • bxm

        есть... человек :)

        • ne_lisnii

          внятно и по буквам

          • bxm

            человек и есть абсолютное оружие :)

Top
Яндекс.Метрика Рейтинг@Mail.ru Система Orphus