НАТО дбає: Норвегія передасть Литві системи протиповітряної оборони | MILITARY NAVIGATOR
99095CA6-A463-47BC-A817-51208CF04D69_w987_r1_s

НАТО дбає: Норвегія передасть Литві системи протиповітряної оборони

Системи ППО середньої дальності NASAMS (Norwegian Advanced Surface-to-air Missile System) , які Литва (член НАТО з 2004 року) купує у Норвегії (член НАТО з 1949 року), будуть передані їй до 2020 року.

Про це повідомило Міністерство оборони Литви, яке цього тижня підписало технічну угоду про покупку компонентів систем і ракет, інформує Delfi.NASAMS_160530_01

"Підписання технічної угоди є одним з найважливіших етапів у розвитку потужностей ППО середньої дальності Збройних сил (ЗС) Литви. Відрадно, що наш союзник Норвегія погодилася не лише продати компоненти NASAMS, які особливо підвищать безпеку повітряного простору Литви, а й допомогти із запровадженням цієї системи у ЗС Литви", - заявив міністр оборони Литви Юозас Олякас.

Литовська армія незабаром отримає норвезько-американські пересувні зенітні ракетні комплекси NASAMS середньої дальності. ЗРК NASAMS (Norwegian Advanced Surface-to-air Missile System) призначена для ураження повітряних цілей на малих і середніх висотах в будь-яких погодних умовах. Комплекс розроблений норвезькою фірмою "Norwegian Kongsberg companies" спільно з американською фірмою "Raytheon Company System".NASAMS_02 NASAMS_161012_01

Як повідомило найбільше інформаційне агентство країн Балтії BNS, пересувні ЗРК будуть передані двом батареям Литовської армії. Крім того, кожна батарея буде забезпечена радаром і центром керування вогнем. BSN також наводить слова міністра оборони Литви Юозаса Олекаса про те, що витрати на придбання комплексів NASAMS трохи перевищать 100 млн євро.

Системи NASAMS отримають на озброєння ЗС Литви дві батареї. На даний час ЗС Литви мають у своєму розпорядженні тільки системи ППО близької дальності, тому придбання систем середньої дальності дасть змогу досягати літаків противника, що знаходяться на відстані у кілька разів більше.
Литовський військовий аналітик Вайдас Сальджюнас наголошує, що зміцнення сил ППО було в планах міністерства оборони Литви багато років. «Просто у нас не було грошей, і не було конкретного наміру придбати саме такого роду зенітні ракетні комплекси. А як тільки з'явилися гроші, так одразу ж люди, що приймають конкретні рішення, побачили, що є і можливість, і головне – потреба переоснащення наших збройних сил», – розповів Сальджюнас у коментарі для «Голосу Америки».

Військовий експерт нагадав, що комплекси малої дальності закуповувалися для армії Литовської Республіки з 2002 року – спочатку в Польщі, потім – у скандинавських країнах. «А той зенітний ракетний комплекс, який ми зараз купимо у США і Норвегії, закриє діру в прикритті нашої армії з повітря», – пояснює він.

Вайдас Сальджюнас також згадав про російські військові навчання в Калінінградській області (анексована Прусія) і про інциденти в небі над Балтійським морем.

«Вже кілька років російські літаки літають поблизу нашого кордону, а іноді і перетинають його. Є таке озеро – Віштітіс, де Литва має радарну станцію. Так от, півроку тому там були помічені три російські вертольоти. До того, як Литва вступила в НАТО (2004 р.), порушення повітряного кордону з російської території було досить частим явищем. А тепер, оскільки на кордоні чергують натовські винищувачі, таких інцидентів стало менше», – свідчить військовий експерт з Вільнюса.

І додає, що для забезпечення безпеки кордонів необхідно мати можливість відбити потенційну повітряну атаку з іншого боку.

До речі, за спостереженнями Вайдаса Сальджюнаса, в 2016 році інцидентів з участю російських літаків на кордоні з Литвою стало менше, ніж у 2015-м. «Можливо, це пов'язано з тим, що російська авіація зараз активно задіюється в Сирії», – припускає він.

Проте, враховуючи загальну активізацію російської армії, особливо – в Західному військовому окрузі – потреба у володінні комплексами, подібними NASAMS, зростає. «І якщо були плани налякати Литву, наприклад – літати над Литвою, незважаючи на натовські патрульні літаки, звичайно, російська сторона буде мати на увазі, що у Литви є потенціал відбити загрозу», продовжує Вайдас Сальджюнас.

За словами військового аналітика, ефективність комплексів NASAMS досягає 91%, «звичайно, не в бою, а під час навчань. Ця система охороняє Білий дім в США, вона охороняє Норвегію. І коли російські літаки літали поблизу норвезького кордону, то ця система помітила їх, а самі літаки цю систему не бачили, був такий випадок декілька років назад», - нагадав співрозмовник «Голосу Америки».NASAMS_04

В якості узагальнення до свого коментаря Вайдас Сальджюнас підкреслив, що питання про переоснащення литовської армії набуло особливої гостроти після анексії Криму та початку військових дій в Донецькій та Луганській областях України.

«У міністерстві оборони почали уважно вивчати, в якій країні є сучасні та ефективні види озброєння – артилерія, бронетранспортери і так далі, з тим, щоб придбати їх для нашої армії», – зазначив військовий аналітик. І в кінці розмови підкреслив, що гроші на покупку комплексів NASAMS взяті з національного бюджету, тобто за рахунок литовських платників податків. «З'явилася політична воля, і відразу ж знайшлися потрібні кошти. Я думаю, що і з збільшенням частки військових витрат до 2% від ВВП теж все буде в порядку», – підсумував Вайдас Сальджюнас.

Литва почала купувати більше озброєнь і збільшувати оборонний бюджет у відповідь на дії Росії в Україні та регіоні Балтійського моря.

Джерело: http://www.ukrinform.ua/rubric-abroad/http://www.golos-ameriki.ru/a/lithuanian-antiaircraft-complex/3526861.html

Top
Яндекс.Метрика Рейтинг@Mail.ru Система Orphus