National Interest: Україна – не Сирія | MILITARY NAVIGATOR
ukraine_2

National Interest: Україна – не Сирія

При погляді з червоноцегляних башт Кремля, Сирія й Україна дуже сильно відрізняються. Але у міру того, як війни в цих країнах тривають, деякі оглядачі на Заході, звикнувши, стали об'єднувати дві російські інтервенції. Зрештою, Росія прагне зберегти сферу впливу, в яку входять ці країни. Однак, причини і мотиви конфліктів в Сирії і в Україні значно відрізняються, і якщо ми почнемо їх плутати, то ризикуємо зруйнувати можливі рішення.04

Росія підживлює конфлікт на Донбасі і анексований Крим з принципу: Кремль вважає, що Україна по праву належить до сфери його впливу. Україна, зі свого боку, розглядає свої європейські устремління як спосіб нехай повільно, але вийти з-під контролю гнобителя з імперськими амбіціями. Росія політично домінувала в Україні з початку 1700-х років, лише з короткою перервою після Першої Світової війни. Протягом трьохсот років одні й ті ж культурні і політичні лідери діяли в обох національних просторах. Леонід Брежнєв був українцем. У сьогоднішньому Києві ви б насилу знайшли телеканал або радіо-шоу, ведучі якого частенько не переключалися б з української мови на російську і навпаки, іноді на половині фрази. Тому президенту Володимиру Путіну важко уявити, що країна, так схожа на його власну, вважає за краще європейське майбутнє.

Крим особливо близький серцю багатьох росіян. Коли він був ще у складі РРФСР, Йосип Сталін депортував все його корінне населення - 230,000 кримських татар з півострова, щоб звільнити місце для російських переселенців. У 1954 році Микита Хрущов передав півострів Крим в управління Української РСР. Після того, як Україна здобула незалежність, багато кримських татарів повернулися, вони отримали право на самоврядування. Але все знову змінилося після анексії Криму Росією в березні 2014 року. Після двох років переслідування кримських татар, у квітні цього року російська влада визнала татарський Меджліс екстремістською організацією. Росіяни вважають, що анексія Криму виправляє помилку Хрущова, і "Крим наш" став популярним гаслом від Новгорода до Владивостока.

Таких близьких історичних відносин, як з Україною, Росія з Сирією, звичайно ж, не має. Російський імператор Олександр III встановив дипломатичні стосунки з Османською Сирією в 1893 році, але Росія не грала ніякої значної ролі в регіоні аж до початку "холодної війни" 20го століття. Тільки в 1971 році тодішній правитель Хафез Асад дозволив СРСР  створити точку підтримки морського флоту на Середземному морі. Кремль неодноразово заявляв, що його головним завданням є запобігання переходу ще однієї держави у сферу впливу США, а прихильності до сім'ї Асада, як до такої, він не має. Після "кольорових революцій" у Грузії та Україні, а також усунення Муаммара Каддафі в 2011 році, Кремль вважає Сполучені Штати причиною втрати друзів в регіоні. І тепер Москва не дозволить ще одній країні потрапити під американський вплив. Мабуть, ще більш значущим для Кремля є те, що інтервенція дозволила Росії зайняти місце за одним столом з США. Кремль грає роль посередника у врегулюванні конфлікту, хоча його внесок у кризу в Алеппо загрожує втратою Сирії як союзника. Тим не менш, очевидно, що кампанія Росії в Сирії заснована на прагматиці і користі й не пов'язана з тими, що мають історичні корені амбіціями.si700

Нарешті, найбільше розходження між конфліктами полягає в їх масштабах. Громадянська війна у Сирії забрала життя більше чотирьохсот тисяч чоловік, стала причиною переміщення майже одинадцять мільйонів біженців і прискорила зростання ІДІЛ. Війна на Україні забрала життя від десяти до п'ятнадцяти тисяч чоловік і стала причиною появи 1,5 млн. переселенців.

Без російської військової техніки і матеріально-технічної підтримки так званих ДНР і ЛНР, війна в Україні закінчилася б у серпні 2014 року, а якщо не тоді, то в лютому 2015 року точно. Крім того, якщо б у вересні 2015 року Росія не почала інтенсивну повітряну кампанію, президент Асад міг би зараз бути відстороненим від влади.

Участь Росії є необхідною умовою для продовження цих воєн. Але оскільки мотиви різні, світовому співтовариству необхідно розробити паралельні стратегії протидії прояву російського експансіонізму. Просто посилення санкцій ні до чого не призведе.

Оригінал на National Interest

Джерело: http://uainfo.org/blognews/1477635777-national-interest-ukraina-ne-siriya.html

 

Top
Яндекс.Метрика Рейтинг@Mail.ru Система Orphus