Друга світова війна для українців почалася не у вересні, а у березні 1939 – го | MILITARY NAVIGATOR
20445-a8077478de8776fdf168ffdc96eb75e4

Друга світова війна для українців почалася не у вересні, а у березні 1939 – го

Початок Другої Світової війни, безперечно, припадає на 1 вересня 1939 р., тому що в результаті розпочатого тоді німецько-польського конфлікту за кілька тиждень у війну вступили чотири світові держави – Німеччина, Англія, Франція, СРСР. Бойові дії відтоді набули практично безперервного характеру (з затишшям на якийсь тиждень-другий) охопили поступово усю планету, триваючи рівно 6 років і 1 день.

Але і після офіційного завершення Другої Світової (капітуляції Німеччини і Японії) на багатьох її колишніх фронтах і театрах продовжувалися бойові дії.На Західній Україні тривали бої Української Повстанської Армії. Не настало миру і в Індокитаї чи Кореї. То ж можемо говорити про дуже тривалий епілог Другої Світової, її ар’єргардний шлейф.

Ще більшим був, так би мовити, авангардний шлейф Другої Світової – ціла серія локальних конфліктів за участю Третього Рейху або його союзників, що тривала з самого початку 1930-х. тоді розпочалася агресія Японії на далекому сході. У середині тридцятих спалахнула громадянська війна, що носила, як сказали би зараз, гібридний характер за негласної участі усіх світових держав. Черговими етапами ескалації світового конфлікту були демілітаризація Саарського басейну, аншлюс Австрії, Судетська криза, мобілізація чехословацької армії, Мюнхенська конференція, Віденський арбітраж і особливо розчленування ЧСР в середині березня 1939 р.

Перші бойові дії, які слід розглядати в контексті Другої Світової, почалися для українців не 1 вересня 1939 р., а ще 14 березня. Це сталося майже за півроку до того, як конфлікт набув безперервного і глобального характеру (і перетворився власне на Другу Світову війну), в ході одного з локальних конфліктів, які передували світовій війні і були ї безпосереднім прологом. Різні європейські народи мали свої передісторії втягування у глобальний конфлікт. Для українців це (вступ у гарячу, збройну фазу конфлікту, який врешті-решт переріс у світову війну) почалося 14 березня.

Закріплення саме цієї дати в офіційній політиці пам’яті України дає, принаймні, три позитиви. По-перше, українці постають не як об’єкти історії, а як її суб’єкти. По-друге, українці чітко виступатимуть як антигітлерівська сила від самого початку

15 березня 1939 року в місті Хуст було проголошено українську державу -Карпатська Україна. Вже за добу на неї було здійснено напад військами гортистської Угорщини. Армію, оснащену зброєю, бронетехнікою затримали бійці Карпатської Січі – патріоти, головна зброя яких була прагнення до незалежності. Події буремних днів березня 1939 року, пам'ять про оборонців української державності щороку вшановують на Закарпатті.

15 березня – День української державності на Закарпатті

Територія Закарпаття під офіційною назвою «Підкарпатська Русь» увійшла до складу Чехо-Словацької республіки (ЧСР) після завершення Першої світової війни за умовами Сен-Жерменського мирного договору від 10 вересня 1919 р. Документ передбачав надання краю автономних прав, однак празький уряд протягом міжвоєнного періоду свідомо зволікав з наданням автономії для Підкарпатської Русі, побоюючись зростання українського національно-визвольного руху на Закарпатті.

29-30 вересня 1938 р. відбулась Мюнхенська конференція, внаслідок якої Чехо-Словаччина поступилася на користь ІІІ Рейху Судетською областю, де проживали 3 млн німців.

З метою зберегти державу чехо-словацька влада пішла на поступки домаганням словаків та українців. 11 жовтня 1938 р. в Ужгороді постав перший автономний уряд Підкарпатської Русі, який невдовзі очолив Августин Волошин – греко-католицький священик і директор учительської семінарії.20443-31ccc4461d349d269f1f4d99f4a50419

2 листопада 1938 р. відбувся перший Віденський арбітраж, за рішенням якого Чехо-Словаччина була змушена передати Угорщині південні округи автономних Словаччини та Підкарпатської Русі, заселені переважно угорцями. Закарпаття втратило понад 12 % своєї території, зокрема Ужгород, Мукачево, Берегово. Столицю було перенесено до міста Хуст.

Фото 12 - Друга світова війна на Закарпатті почалася з Карпатської України

Для захисту краю 9 листопада 1938 р. в Хусті була створена Організація Народної Оборони Карпатська Січ (ОНОКС), що нараховувала 10-15 тис. членів, з яких військовий вишкіл пройшли 2 тис. осіб. Окремо в рамках Карпатської Січі функціонували жіночі відділи – Жіноча Січ.

Армія Чехословаччини відступила

В ніч на 14 березня перші угорські відділи вступили на територію Карпатської України. Для протистояння їм Карпатська Січ озброїлася на чехословацьких складах Хуста, що призвело до бойових дій між січовиками та урядовими військами. Після проголошення опівдні 14 березня Словаччиною своєї незалежності, чехословацька армія почала відступ із Закарпаття.

Враховуючи це, ввечері 14 березня А. Волошин проголосив Карпатську Україну незалежною державою, це рішення було закріплене на засіданні Сойму 15 березня 1939 р., який таємним голосуванням обрав президентом А. Волошина та затвердив державні символи (синьо-жовтий прапор, гімн «Ще не вмерла Україна» та тризуб св. Володимира Великого у сполученні з крайовим гербом Закарпаття). Того ж дня оголосили мобілізаційне звернення до населення Карпатської України. Карпатська Січ стала базою для формування збройних сил краю.20441-021c66bc4fff04dc3d7023f4bc7ba913

Офіційний Будапешт запропонував уряду Карпатської України здатися миирно

15 березня Будапешт запропонував Хусту мирно включити територію Карпатської України до складу Угорщини. Волошин відмовився, внаслідок чого розпочався загальний наступ угорських військ.

Красне поле20436-81e5822-3-20439-dbf3ef31fe923760d7205d8dc1e058d8 20437-61c3627a66cedab1c873334b9dededb620445-a8077478de8776fdf168ffdc96eb75e420438-4c955ee9b727cddc4571a5244ed80475

Найбільш кровопролитні сутички відбулися на Хустському відтинку фронту, кульмінацією яких став бій на Красному полі 16 березня 1939 р. Тут карпатські січовики разом з українцями чехо-словацької армії та молоддю зі Севлюшської учительської семінарії організували оборону проти регулярної угорської армії з танками, літаками, артилерією та важкою зброєю. Їм вдалося вдень затримати агресора, проте вже ввечері столиця Карпатської України впала. Наступного дня угорці захопили Рахів, в 18 березня був взятий останній пункт оборони січовиків – Воловець.20440-28069e01797a905bd84026ce593f3ac6

Проте із повною окупацією боротьба не завершилася: потужний партизанській рух діяв до кінця травня 1939 р., а поодинокі підпільники – до січня 1940 р.

Загалом під час окупації території Закарпаття угорськими військами збройні сили Карпатської України провели близько 22 великих і малих боїв. Утрати січовиків у них становили до 1,5 тис. осіб убитими, пораненими та полоненими, ще 4,5 тис. патріотів стали жертвами угорського терору після поразки Карпатської України. Втрати противника склали від 100 до 200 убитими та до півтисячі пораненими.

2019 року Україна відзначатиме 80-ліття подій Карпатської України.

Джерело: http://goloskarpat.info/analytics/http://mukachevo.today/foto/suspilstvo/druga_svitova_vijna_na_zakarpatti_pochalasja_z_karpatskoi_ukraini

Top
Рейтинг@Mail.ru Система Orphus