Чи можна врятувати єдиний авіаносець Росії? | MILITARY NAVIGATOR
getImage

Чи можна врятувати єдиний авіаносець Росії?

Весь світ був вражений історичним рейдом вінтажного російського авіаносця  «Адмирал Кузнецов» до берегів багатостраждальної Сирії. Після всесвітньої "слави" росіяни роздумують, як можна продовжити життя єдиного і неповторного, не маючого аналогів у світі паровоза "Кузя". Як врятувати "Кузю"  у виданні  Деловая газета "Взгляд" розповідають російські експерти:

Вахта авіаносного крейсера «Адмірал Кузнєцов» біля берегів Сирії зайвий раз нагадала ВМФ про необхідність модернізації та капітального ремонту єдиного в Росії корабля такого класу. Він не тільки несе в собі цілу серію недоробок ще з часів свого створення, але і потребує суттєвого оновлення. Що саме в ньому слід було б модернізувати?

Розмови про модернізацію

Як стало відомо, важкий авіаносний крейсер «Адмірал Кузнєцов» планується поставити на ремонт і модернізацію в 2018 році. Про це повідомив віце-президент Об'єднаної суднобудівної корпорації (ОСК) з військового кораблебудування Ігор Пономарьов.

«Мова йде про базування там цілих ескадрилій БПЛА, в тому числі ударних»

Більш детально про плани майбутньої модернізації розповів глава ОСК Олексій Рахманов в ефірі телеканалу «Росія 24». За його словами, ремонт передбачає поліпшення систем управління та посилення авіаційного угруповання.

«Це буде, мабуть, виведення цього корабля на новий рівень з точки зору систем управління. Ми, на жаль, не зможемо поміняти його концептуально і принципово. Далі мова, звичайно ж, піде і про те, що нове авіаційне крило, яке зараз стало на авіаносець, має бути посилене і отримати додаткові можливості», – наводить слова Рахманова ТАСС.1477083239-ec51581204315ee67aa85913e388fd07

Багатостраждальний крейсер

Перебуваючи у складі флоту з 1991 року, «Кузнєцов» жодного разу не проходив капітального ремонту, хоча розмови про модернізацію єдиного російського авіаносця ведуться вже кілька років. Терміни постійно переносилися, хоча така необхідність назріла вже давно.

Враховуючи, що будівництво «Кузнєцова» довелося на нестабільні перебудовні роки, а вступ в дію – на голодні дев'яності, єдиний російський авіаносний крейсер можна сміливо назвати багатостраждальним кораблем. У 1995-1996 роках під час першого середземноморського походу у нього постійно відмовляли елементи силової установки. Тоді через відмови котлів під час відвідування Мальти корабель ледь не був викинутий на скелі. Через 20 років дим, що валив з труб авіаносця під час походу до берегів Сирії, викликав масу глузувань з боку користувачів Мережі і журналістів з інших країн. На початку 2000-х на авіаносці відбулося відразу кілька пожеж. Через локальні пригод на борту кілька разів гинули матроси. Під час посадок на палубу корабля було безповоротно втрачено два літаки – винищувачі Су-33 і навчально-бойовий штурмовик Су-25УТГ. Перший нині лежить в Атлантичному океані на глибині 1100 метрів, а другий визнаний неремонтопридатним і списаний.

Останній випадок втрати літака з авіагрупи «Кузнєцова»відбувся 14 листопада 2016 року біля берегів Сирії. При заході на посадку через технічну несправність розбився винищувач Міг-29К, пілот вижив.Sunbathing_on_the_aircraft_carrier_Admiral_Kuznetsov

Досвід російських корабелів

Незважаючи на те, що слова «капітальний ремонт» представниками ОСК не вимовлені, можна припустити, що крейсер пройде все ж саме такий рівень оновлення. Що саме в ньому слід було б відремонтувати і модернізувати? Якщо коротко – все. Насамперед потребує заміни головна енергетична установка (ті самі котли, які димлять), все радіоелектронне озброєння і головний ударний комплекс «Граніт», який, швидше за все, буде демонтовано.

Процедура капітального ремонту передбачає розтин всіх нутрощів корабля, аналіз стану його механізмів (дефектацію) і заміни їх з урахуванням веління часу.

Так чи інакше, у разі проведення капремонту від колишньої бойової одиниці може залишитися тільки корпус, який доведеться наповнювати повністю новим змістом. І досвід такого роду в російських суднобудівників є. Найбільш яскравим прикладом тут є авіаносний крейсер «Адмірал Горшков» (до 1990 року «Баку»), який не виходив у море з 1992 року, а з 2004 по 2013 рік проходив модернізацію для продажу ВМС Індії, до складу яких він увійшов під іменем «Вікрамадітья». На кораблі були демонтовані всі ракетні і артилерійські системи озброєння, він став «чистим» авіаносцем.

Крім того, не так давно була завершена модернізація ракетного крейсера «Маршал Устинов», що тривала п'ять років. Триває ремонт і модернізація крейсера «Адмірал Нахімов», який повинен завершитися до 2018 року, після чого на аналогічну процедуру відправиться його близнюк «Петро Великий».

Крилаті ракети неактуальні

Ось що стосується ударного озброєння, як вже сказано, на «Кузнецова» його можуть замінити або взагалі прибрати. На думку капітана першого рангу, доктора військових наук Костянтина Сівкова, другий варіант більш доцільний з причини того, що комплекс «Граніт» займає практично всю носову частину корабля.

«Усунення крилатих ракет дозволило б збільшити чисельність авіагрупи ТАВКР на 8 літаків Міг-29К або на 6 Су-33, що істотно підвищило б бойові можливості корабля. З моєї точки зору, це головне, що треба модернізувати», – заявив експерт.

«Інші речі стосуються модернізації авіапарку. Я вважаю, що треба опрацювати базування на борту літаків радіолокаційного дозору, здатних злітати з рампи. Ідеальною кандидатурою я бачу тут Су-27КУБ, розроблений у 90-х і забутий. За своїми можливостями він близький до винищувача-бомбардувальника Су-34, необхідно лише оснастити її необхідним бортовим радіоелектронним обладнанням», – додав Сівков.

Також в даний час залишається неясною доля авіакрила «Кузнєцова». Винищувачі Су-33, вироблені в 1990-х роках, вичерпують свій ресурс і мають ряд суттєвих недоліків, основний з яких – неможливість нанесення ударів по наземним цілям керованим озброєнням.

Як писали ЗМІ влітку, у зв'язку з цим є необхідність провести глибоку модернізацію до рівня сухопутних побратимів – Су-30СМ або Су-35С. На думку журналіста Леоніда Нерсисяна, у такій конфігурації 14 Су-33 спільно з 12 МиГ-29К зможуть виконувати ударні завдання, так і завоювати перевагу в повітрі.

Якщо для «сушок» є альтернатива, то залишається питання, що робити з котлотурбінною силовою установкою. Висловлюються пропозиції замінити її на ядерну або на газотурбінну. У першому випадку у корабля з'явиться можливість борознити Світовий океан без дозаправки десятки років. Друга займає не так багато місця, як котлотурбінна, але набагато економічніша. Питання максимальної швидкості ходу для авіаносця дуже важливе, в першу чергу, для зльоту літаків з повним боєкомплектом і запасами палива.maxresdefault

Резюмуючи перспективи модернізації, можна припустити, що за її підсумками «Адмірал Кузнєцов» може отримати оновлене авіакрило у складі літаків Міг-29К і Су-33, а також декількох типів вертольотів. В даний час в Росії ведеться інтенсивна підготовка льотчиків, у тому числі на наземних полігонах.

За інформацією капітана першого рангу у запасі, голови загальноросійської організації «Рух підтримки флоту» Михайла Ненашева, «зараз мова йде про базування там цілих ескадрилій БПЛА, в тому числі ударних». «Потрібно робити опору саме на такі апарати, в тому числі під водою», – зазначив фахівець.

«Це унікальний корабель у своєму класі. Його просто потрібно доопрацювати у відповідності з сучасними технологіями», – підсумував експерт.

Джерело: http://vz.ru/society/2016/11/16/844092.html

  • Глеб Молчанов

    Эксперт: Ракета БЖРК «Баргузин» успешно стартует с железнодорожной платформы
    Бросковые испытания ракеты для нового «ядерного поезда» прошли успешно. Дальнейшее развитие проекта боевого железнодорожного комплекса «Баргузин» будет зависеть от новой госпрограммы вооружений.
    Такой информацией поделился с Defence.ru консультант командующего РВСН Виктор Есин. Он подтвердил, что в начале ноября 2016 года на космодроме «Плесецк» был проведен пробный запуск ракеты для нового БЖРК.

    «Результат, как говорят, „приемлемый“ — то есть те задачи, которые ставились перед этим испытанием, были решены. Это было начальное, бросковое испытание: опробование способности ракеты стартовать с железнодорожной платформы. Они были успешно завершены», — рассказал генерал-полковник. Он уточнил, что речь шла о ракете «типа „Ярс“».
    В целом, по его словам, разработка комплекса будет зависеть от того, в каком виде примут новую госпрограмму вооружений, которая должна быть подготовлена к середине 2017 года — как поставил задачу президент. Все будет зависеть от того, какие ресурсы будут выделены, отсюда будут определены и сроки разработки. «Ведь развитие железнодорожного комплекса зависит от целой совокупности факторов. Тут должны быть учтены и другие компоненты „ядерной триады“. Все это и будет увязано в новой госрограмме, которая начнет действовать с 2018 года. Так что сейчас сказать что-либо однозначное было бы преждевременным», — отметил Есин.

    Также он уточнил, что пока разработка «Баргузина» идет по графику: «Необходимые работы выполняются».

    Как сообщалось ранее, в России в ответ на программу мгновенного глобального удара США ведется разработка нового БЖРК — аналог советского «Молодца». «Баргузины» будут оснащены ракетами «Ярс». Предварительно, каждый «ядерный поезд» сможет нести по шесть межконтинентальных баллистических ракет. Всего планируется развернуть пять таких комплексов.

    Стоявший ранее на вооружении Советской армии БЖРК «Молодец» являлся уникальным ракетным комплексом. Он мог выходить на маршруты боевого патрулирования на 1,5 тысячи километров от места постоянной дислокации и нести боевое дежурство в автономном режиме несколько месяцев. Пуск ракет такой поезд мог производить как с любой точки маршрута, так и с мест стоянок. Каждый БЖРК был оснащен тремя пусковыми установками и нес по 12 ракет. «Поезд номер ноль» был практически «неуловимым» для вражеских средств обнаружения.

  • Глеб Молчанов

    Ну это конечно не испытание ракеты , запущенной с РСЗО 9К58 «Смерч» ( советская и российская реактивная система залпового огня калибра 300 мм.), на дальность 60 км. Хотя в СССР ракета 9М542 — корректируемый реактивный снаряд с отделяемой осколочно-фугасной или кассетной головной частью с дальностью стрельбы до 120 км.

Top
Яндекс.Метрика Рейтинг@Mail.ru Система Orphus